понеділок, 29 березня 2021 р.

Медіаграмотність у часи пандемії

Курс Міністерства цифрової трансформації України створений спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки USAID.


Про що цей освітній серіал?
Пандемія COVID-19 дає світові багато уроків. Зокрема демонструє, якою у буквальному сенсі небезпечною для життя може бути дезінформація і як швидко вона поширюється. Інформаційні гіганти, такі як фейсбук, об’єднуються із фактчекерами, щоб дати відсіч фейкам і неперевіреній інформації. Проте не менш важлива особиста інформаційна гігієна, а саме вміння самостійно аналізувати отриману інформацію. Під час курсу ви дізнаєтеся, як відрізняти фейки від фактів, які існують ресурси для перевірки візуального контенту, які слова в новинному повідомленні мають насторожити та як не потрапити на гачок маніпуляторів.


середа, 24 березня 2021 р.

Щодо проведення акції "Створюємо ліси разом"

 Відповідно до листа Міністерства освіти і науки від 23.03.2021 № 4.5/608-21 “Щодо проведення акції «Створюємо ліси разом»” інформує,що за ініціативи Державного агентства лісових ресурсів України у березні – квітні 2021 року проводитиметься акція «Створюємо ліси разом».


Акція стартує 21 березня в Міжнародний день лісів і триватиме до Дня Довкілля, який цього року в Україні відзначатиметься 17 квітня.

Просимо заклади загальної середньої освіти долучитися до зазначеної ініціативи та сприяти участі учнівської молоді в запланованих заходах.

Головним заходом Акції є створення лісових насаджень. Участь у заході дозволить кожному учаснику відчути себе лісівником, внести посильний вклад у створення лісів.

Детальна інформація щодо ініціативи Державного агентства лісових ресурсів України у листі Міністерства освіти і науки від 23.03.2021 № 4.5/608-21 “Щодо проведення акції «Створюємо ліси разом»”

 

понеділок, 22 березня 2021 р.

Всеукраїнський «STEM-тиждень – 2021»

 Шановна STЕM-спільното! Ми активно готуємось до проведення нашого традиційного весняного заходу Всеукраїнський «STEM-тиждень – 2021» #STEMтиждень_spring2021 (26-30 квітня). А ви з нами? Всі події будуть відбуватись на цій сторінці.

✍️ Щоб дізнатися всі новини з перших рук підписуйтесь на ФБ сторінку групи Відділ STEM-освіти ІМЗО
👍 Визначте учасників заходу/творчу групу в ЗО та обговорить ідеї проведення заходу
✍️ Візьміть участь у МАРАФОНІ ІДЕЙ #ідеяSTEMтиждень_spring2021 з 1 по 4 квітня. Чекайте на інструкції
👍 Розробіть проєкт плану проведення заходу «STEM-тиждень – 2021» в ЗО
✍️ Будьте сміливими, нехай про ваші активності знає світ. Зареєструйте захід на карті Європейських STEM-подій. Це зовсім просто! Доручіть дітям зачекиниться! Для отримання позначки на мапі необхідно заповнити анкету (лінк на анкету: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSeA6GMVaZPcNu.../viewform). Відповіді необхідно давати англійською мовою. Після завершення заповнення анкети натисніть «Надіслати». Анкета буде розглядатися протягом декількох днів. Якщо все заповнено вірно, мітка з’явиться на мапі. Наша вже є: https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer...
👍Надихнутися ідеями можна, переглянувши збірник матеріалів «STEM-тиждень — 2020» (http://surl.li/lrix )
Обіцяємо оперативно повідомляти про новини! Стартуйте!

субота, 20 березня 2021 р.

МОН доопрацює рекомендації щодо оцінювання учнів 3-х і 4-х класів

 МОН створило робочу групу, яка займається доопрацюванням методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 3-х і 4-х класів.

Про це повідомляють у наказі МОН.

До затвердження методичних рекомендацій у новій редакції МОН радить вчителям:

• здійснювати оцінювання учнів лише вербально, не фіксуючи результати підсумкового оцінювання в класному журналі;

• застосовувати методичні рекомендації для оцінювання учнів 4 класів, що беруть участь у проєкті пілотування Нової української школи.

середа, 17 березня 2021 р.

Як навчити молодших школярів уберегтися від сексуального насильства: курс для вчителів з отриманням сертифікату

 Учителів запрошують на курс «Попередження, виявлення та реагування у випадку сексуального насильства над дітьми», який розробила МБО «Служба порятунку дітей».

Учителі початкової школи, керівники шкіл, шкільні психологи, соціальні педагоги зможуть безоплатно відвідати онлайн-вебінари в межах курсу, які відбудуться 22—24 березня.

Під час курсу учасники дізнаються про те, як навчити учнів початкової школи розпізнавати та уникати небезпечних ситуацій, зокрема тих, які можуть призвести до сексуального насильства. Які методи допоможуть побудувати відносини довіри між учнями та вчителем чи батьками? Окрема увага курсу буде зосереджена на питаннях виявлення, психологічної та юридичної підтримки дітей, які постраждали від сексуального насильства.

Після проходження курсу учасники отримають сертифікат з вказанням 10 годин / 0,3 кредиту ЄКТС, а також:

Методичні розробки уроків та мультфільми для учнів початкової школи з попередження сексуального насильства.

Інформаційно-методичні матеріали з індикаторами щодо сексуального насильства над дітьми та особливостями комунікації з постраждалою дитиною.

Для отримання сертифікату учасники повинні взяти участь у онлайн вебінарах та провести чотири уроки для учнів початкової школи у своєму навчальному закладі.

Дивіться детальну програму курсу за посиланням.

Зареєструватись можна на курс за посиланням.

Трансляція вебінарів відбудеться на Facebook-сторінці МБО Служба порятунку дітей.

вівторок, 16 березня 2021 р.

29 способів проведення опитування на уроці


З часом  у кожного вчителя в його методичній скарбничці накопичуються найрізноманітніші прийоми опитування. Пропонуємо ознайомитися з деякими, найбільш популярними способами проведення опитування на уроці, які зібрав pedsovet.

1. Базовий лист. У листі перераховані базові питання, відповіді на які повинен знати кожен учень по даній темі. У старших класах лист має складатися з двох частин, в першій прості питання, в другій складніші. 

Базовий лист створюється заздалегідь, до пояснення нової теми. По ходу пояснень і роботи на уроках учні записують відповіді на питання. Опитування за базовими листами зручно проводити під час завершального практичного уроку на тему. Це може бути як фронтальне, так і індивідуальне опитування.

2. Опитування по ланцюжку використовується, коли потрібно дати розгорнуту відповідь. Ефективний при закріпленні нової теми. Один учень починає відповідати – інші доповнюють.

3. Програмоване опитування. Проводиться на етапі закріплення нової теми або під час перевірки домашнього завдання. Учні повинні вибрати одну правильну відповідь з декількох варіантів. При цьому важливо обґрунтувати свій вибір. Для ініціації дискусії, вчитель може почати захищати невірну відповідь.

4. Аудіоопитування. Відповідь учня записується, потім йому дають послухати запис. В цьому і полягає мета – дати послухати себе з боку. Прийом використовується для розвитку усного мовлення при навчанні навичкам логічного викладу.

5. Взаємне опитування – одне з найбільш складноконтрольованих. Учні працюють в парах, опитуючи один одного згідно заздалегідь складеним питанням і виставляючи оцінки за заздалегідь визначеними критеріями.

6. Опитування з відстроченою реакцією. При цьому після питання витримується пауза протягом 30-40 секунд. Це дозволяє відповідати не тільки тим, хто швидко метикує. Відстрочена реакція допомагає залучити до роботи і менш енергійних учнів, які при звичайному опитуванні займають пасивну позицію.

7. Щадне опитування. Клас ділиться на дві групи або за варіантами. Учитель ставить питання – учні першої групи відповідають на нього, повідомляючи свої відповіді один одному «по ланцюжку». Потім на питання відповідає хтось із учнів або сам учитель. Після цього учні з першої групи ставлять своїм товаришам + або -. Досить десяти питань. Такий прийом передбачає, що кожен учень не тільки відповість мінімум на п'ять питань, а й вислухає відповіді на інші п'ять.

«Геліантус-учитель»-2021

 Творче об’єднання «Соняшник» пропонує конкурс «Геліантус-учитель»-2021 для вчителів фізики, хімії, біології, географії, природознавства, екології, основ здоров’я та початкових класів.

Конкурс відбудеться 25 березня 2021 року з 15.00 до 16.00.

Метою цього конкурсу є розширення обріїв фахової підготовки вчителів-україністів, можливість побачити себе у широкому професійному колі. Участь у цьому конкурсі та подальше його обговорення сприятиме створенню неформального простору для фахового спілкування вчителів української мови, літератури, українознавства, початкових класів.

Участь у конкурсі безкоштовна.

Конкурс НЕ має на меті перевіряти професійну придатність, а пропонується лише для підвищення власної кваліфікації вчителів і надання додаткового інструменту для внутрішнього контролю.

Конкурс для вчителів природничих навчальних предметів — фізики, хімії, біології, географії та вчителів початкових класів «Геліантус-учитель» — анонімний. Переможців буде названо й нагороджено, якщо буде заповнена анкета на персональній сторінці.

Тест складатиметься із 20 завдань у тестовій формі з вибором однієї правильної відповіді з п’яти запропонованих.

На виконання завдань відводиться 1 година.

Інструкція

У разі виникнення питань щодо реєстрації та проведення конкурсу прохання звертатися за телефонами:

(096)-231-81-33; (093)-197-79-11; (099)-968-69-03;

(099)-505-20-44; (073)-464-11-65; (067)-721-46-77.

пʼятниця, 5 березня 2021 р.

Створення власної освітньої програми: поради для директора школи

 Освітня програма – один із чинників, що визначає якість освітньої діяльності, та є джерелом інформації під час проведення:


• інституційного аудиту – зовнішнього оцінювання діяльності школи;

• самооцінювання – внутрішнього комплексного вивчення роботи закладу.

Разом з тим власна освітня програма дає змогу школі реалізувати автономію: зафіксувати спільно вироблені цінності закладу, запропонувати власне бачення навчального плану, розподілу навчальних годин.

Як школі розробити власну освітню програму

Освітня програма дозволяє реалізувати право на освіту через практичну діяльність учасників освітнього процесу саме у процесі навчання. Розробляється вона відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти і має враховувати потреби та інтереси учнів, спроможність закладу освіти.

Власну освітню програму школа може розробляти на основі типової чи іншої освітньої програми або на основі державних стандартів загальної середньої освіти. Важливо пам’ятати, що у власній освітній програмі мають бути враховані структурні компоненти типової освітньої програми, а обсяг навантаження учнів – не менший, ніж у типовій освітній програмі.

Заклад може на власний розсуд розробити одну наскрізну для усіх рівнів освіти програму, або ж окрему – для кожного рівня. Водночас на кожному рівні та навіть для кожного класу вона може мати власну специфіку.

В освітній програмі зазначається перелік модельних навчальних програм, які використовуються закладом освіти в освітньому процесі, або навчальних програм, розроблених у закладі освіти та затверджених педагогічною радою, а також навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки. У навчальному плані вказується тижневий обсяг навантаження та його розподіл між освітніми галузями і навчальними предметами (курсами) на кожен рік навчання.

Розпочинаючи роботу над розробленням освітньої програми, директор закладу та його заступники можуть створити робочу групу та залучити до неї вчителів. Робоча група у свою чергу вивчає нормативну базу та, за наявності, результати самооцінювання школи й обирає шлях, за яким розроблятиметься освітня програма: на основі типової чи нетипової програми, або ж Державного стандарту. Після власне розроблення проєкту освітня програма обговорюється та схвалюється педагогічною радою й затверджується наказом закладу освіти. У разі створення освітньої програми на основі Державного стандарту, така програма має пройти експертизу і затвердження у Державній службі якості освіти України.

Структура освітньої програми

Як уже зазначалось, освітня програма так чи інакше має враховувати структуру типової освітньої програми, втім заклад, розробляючи власну програму на основі Державного стандарту, може змінювати цю структуру, відображаючи зазначені нижче компоненти в тій чи іншій формі:

1. Пояснювальна записка

У пояснювальній записці зазначаються тип закладу, реквізити установчих документів; нормативні документи, відповідно до яких розробляється програма (закони України «Про освіту», «Про повну загальну освіту», постанови КМУ, накази МОН щодо затвердження типових освітніх програм тощо); мета та завдання діяльності закладу освіти, а також особливості й умови роботи закладу.

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою 

Розробляючи власну програму на основі типової заклад, як правило, використовує вказані у ній вимоги до осіб, за потреби вносячи власні уточнення. Втім школа може сформувати і власний опис таких вимог, розробляючи програму на основі Державного стандарту.

Як правило, такі вимоги стосуються віку здобувачів освіти та наявності в них освіти певного рівня (наприклад, початкової – для оволодіння освітньої програмою базового рівня). Додаткові вимоги можуть встановлюватись у спеціалізованих закладах загальної середньої освіти або ж у профільних ліцеях.

3. Загальний обсяг навчального навантаження

Освітня програма має містити опис обсягу потижневого навчального навантаження та обґрунтування перерозподілу навчальних годин (якщо такий здійснюється). У додатках подаються таблиці з розподілом навчальних годин для кожного класу.

4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

Цей компонент доцільний, якщо освітня програма розробляється на основі Державного стандарту та містить очікувані результати, відмінні від тих, що вказані у типовій освітній програмі.

5. Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм

Освітня програма наповнюється також переліком навчальних програм із зазначенням їх авторів. Втім самі навчальні програми не є частиною програми та не додаються до програми — вони зберігаються у закладі як окремі документи. Натомість навчальні плани до кожного рівня освіти або класу розміщуються у додатках.

6. Форми організації освітнього процесу та методи навчання

У власній програмі школа надає більш докладний, ніж у типовій програмі, перелік форм, які застосовують учителі, щоб підкреслити специфіку роботи закладу освіти. Наприклад, можна відобразити проєктну діяльність як форму роботи, заняття у STEM-лабораторії, інтегровані уроки, інтерактивні заняття у формі ділових ігор, заняття-практикуми, дослідно-експериментальні заняття тощо. Додатково можна надати перелік педагогічних технологій, методів, які застосовують учителі закладу освіти, у тому числі авторських технологій.

Про застосування технологій дистанційного та/або змішаного навчання варто також зазначити у цьому розділі освітньої програми.

7. Опис інструментарію оцінювання

У цьому розділі заклад описує власну систему оцінювання, що складається з переліку видів та форм оцінювання, які застосовується у школі, критеріїв, шкал оцінювання, відповідних процедур та правил. Ці процедури і правила можуть описувати особливості оцінювання на різних рівнях освіти та різних навчальних предметів, особливостей семестрового і річного оцінювання, спільних правил, які будуть відображати культуру оцінювання в закладі освіти.

Загальну основу критеріїв оцінювання складають національні критерії. Втім окремо зазначається, якщо у школі наявні адаптовані для учнів, доповнені та конкретизовані вчителями критерії, або ж якщо учні залучаються до розроблення критеріїв само- та взаємооцінювання.

Загальні адаптовані критерії можна подати у додатку до освітньої програми. Проте критерії, що розробляються для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем, додавати до освітньої програми не потрібно – достатньо зазначити про їх наявність і вказати, де вони розміщені.

Опис інструментарію оцінювання має містити також інформацію про те, яку шкалу оцінювання використовує школа. Якщо ж це власна, розроблена у закладі, шкала, то освітня програма має містити її короткий опис і способи переведення у національну шкалу.


Поділитися:

понеділок, 1 березня 2021 р.

Оприлюднено план заходів щодо реалізації Концепції розвитку STEM-освіти до 2027 року

 


Оприлюднено план заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року. Саму Концепцію Уряд ухвалив 5 серпня 2020-го.

Документ визначає комплекс заходів, пов’язаних з формуванням і розвитком навичок науково-дослідницької та інженерної діяльності, винахідництва, підприємництва, ранньої професійної самовизначеності та готовності до усвідомленого вибору майбутньої професії, популяризацією науково-технічних та інженерних професій, поширенням інновацій у сфері освіти.

Відповідаючи на глобальні виклики цифрової трансформації та ключові наукові й технологічні тенденції, одним з пріоритетних напрямів розвитку усіх країн світу стає STEM-освіта (наука, технології, інженерія і математика). Сьогодні у світі велику увагу приділяють вивченню математики та інженерії. Тому відповідність змісту навчання суспільно-економічним запитам держави має бути основою нової філософії природничо-математичної освіти”, – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Згідно з планом заходів, протягом 2021-2022 років планується розробити навчальні матеріали та методичні рекомендації для вчителів з підготовки здобувачів освіти до участі у міжнародному освітньому дослідженні PISA. У цей період також заплановано оновити стандарти вищої освіти галузі знань “Освіта/Педагогіка” з питань використання новітніх педагогічних підходів до викладання та оцінювання, практики міжпредметного навчання, методів та засобів навчання, що сприяють розвитку дослідницьких і винахідницьких компетентностей.

До 2023 року заплановано розробити:

• цикл відеолекцій для вчителів фізики, математики і початкових класів зі STEM-освіти;

• новий зміст STEM-освіти для здобувачів загальної середньої освіти (державні стандарти, типові освітні та навчальні програми предметів та інтегрованих курсів, курсів за вибором) та позашкільної освіти (навчальні програми гуртків, секцій та інших творчих об’єднань).

Протягом 2021-2025 років планується здійснити дослідження та підготовку рекомендацій з використанням методик STEM-освіти в закладах освіти.

План заходів також передбачає:

• проведення конференцій, семінарів, симпозіумів з питань використання новітніх методик STEM-освіти для педагогічних та науково-педагогічних працівників;

• проведення для працівників місцевих органів управління у сфері освіти, центрів професійного розвитку, навчально-­методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) профтехосвіти, керівників закладів освіти семінарів щодо впровадження STEM-освіти, розроблення відповідних програм підвищення кваліфікації;

Майстер-клас "Як створити відеоролик: основні етапи та особливості"

25 квітня 2024 року відбувся авторський майстер-клас "Як створити відеоролик: основні етапи та особливості" для педагогічних праці...