Як проводитимуться учнівські олімпіади у новому навчальному році – наказ МОН

Визначено етапи проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2021/2022 навчальному році, а також затверджено кількісні склади команд для участі в IV етапі олімпіад. Про це йдеться у наказі МОН № 914 від 17 серпня 2021 р.

Згідно з документом, Всеукраїнські учнівські олімпіади з навчальних предметів будуть проводитися:

I етап – жовтень 2021 року;

II етап – листопад-грудень 2021 року;

III етап – січень-лютий 2022 року.

В Інституті модернізації змісту освіти пояснили, що оскільки через карантинні обмеження у попередні два навчальних роки IV етап Всеукраїнських учнівських олімпіад не проводився, рейтинг команд регіонів для участі у IV етапі змагань не визначається. Всі команди мають формуватися у складі однакової кількості учнів, по одному від кожної паралелі класів, для яких проводяться відповідні змагання, тобто, 4 або 3 учні відповідно.

Водночас, згідно з Положенням про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад, у IV етапі за погодженням із МОН можуть брати участь переможці інтернет-олімпіад та конкурсів державного рівня.

«На практиці це означає, що додатково з кожного предмета, з якого відбулася інтернет-олімпіада по кожній паралелі класів додається ще по 3 учасники, які були кращими в Інтернет-олімпіаді, загалом 9 учнів на предмет. Але ця кiлькiсть не є суворо визначеною і може бути збільшена до будь-якої кількості листом МОН України! Головне, щоб допущені до IV етапу учнівських олімпіад були переможцями відповідних інтернет-олімпіад», – пояснили в ІМЗО.

Також в Інституті повідомили, що вже розроблено проєкт змін до Положення. Це дозволить  збільшити кількісний склад команд, що братимуть участь у IV етапі олімпіад, які не проводились два і більше років.

Освітній маркер

 

ЯК ЯКІСНО ОРГАНІЗУВАТИ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ – РОЗ’ЯСНЕННЯ МОН

Базовий компонент дошкільної освіти, безпечний освітній процес, безбар’єрний простір, харчування для дошкільнят, підвищення кваліфікації педагогів. Про ці та інші питання діяльності дитсадків йдеться в листі Міністерства освіти і науки України керівникам департаментів освіти обласних та Київської міської державних адміністрацій.

Пріоритетами для всіх закладів дошкільної освіти (ЗДО) є створення та забезпечення здорового, безпечного, комфортного середовища для всіх учасників освітнього процесу, підвищення якості освітньої діяльності закладу. Для цього насамперед необхідно вивчити та оцінити якість освітньої діяльності, виокремити переваги й недоліки в роботі ЗДО та визначити ймовірні шляхи підвищення якості освітнього процесу. На допомогу керівникам закладів Державною службою якості освіти України підготовлено методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах дошкільної освіти.

Ігрове навчання: що це таке та як його застосовувати

 

І для дорослих, і для дітей найкращим способом навчання є гра. Вона допомагає вивчити нове, засвоїти науки та запам’ятати складні поняття. Чому саме ігрове навчання спрощує навчання для дітей, учнів школи та навіть дорослих? Ми розповімо вам про те, як діє та які має особливості навчання через гру.

Ігрове навчання

Що для нас гра? Це змагання, суперництво, бажання стати переможцем у певних активностях. Навчання у вигляді гри мало місце ще в Давній Греції, де в навчальних закладах проводились спортивні та музичні змагання, дебати. Так, в процесі суперництва і змагань, учні краще відточували свої навички і засвоювали нові.

Це працює дуже просто: в ігровому навчанні  людина концентрується не на самому процесі засвоєння інформації і навичок, а на грі. В таких ситуаціях мозок сприймає процес, пов’язані з навчанням, як розвагу: легше запам’ятовує інформацію, концентрує увагу та будує нові логічні зв’язки.

Ігровому навчанні властиві і інші вагомі переваги:

Читати далі...

Про проведення літньої сесії «STEM-школа – 2021»

Відповідно до листа ДНУ «Інституту модернізації змісту освіти» від 29.06.2021 № 22.1/10-1481 «Про проведення літньої сесії «STEM-школа – 2021» інформуємо про можливість безкоштовного онлайн-навчання в літній сесії «STEM-школи», яка триватиме з 17.08 по 19.08.2021 року. 

         У програмі сесії будуть представлені матеріали з питань STEM-освіти для всіх рівнів освіти за напрямами:

·         науково-методичні аспекти розвитку напрямів STEM/STREAM-освіти;

·         STEM-урок/заняття: теорія та практика;

·         STEM-проєкти: теорія та практика;

·         партнерська взаємодія для кращих результатів.

Учасників очікує 3 дні інтенсивного онлайн-навчання на платформі Українського проєкту «Якість освіти». Понад тридцять спікерів поділяться своїми ідеями, досвідом і готовими кейсами методичних матеріалів.

Для участі у навчанні, отримання матеріалів і сертифіката необхідно заповнити реєстраційну форму за покликанням: https://forms.gle/AjcCnNNxxqKHvat36

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-404 від 09 серпня 2021 року

Органам управління освітою обласних,
Київської міської державних
адміністрацій, закладам післядипломної
педагогічної освіти, закладам загальної
середньої та дошкільної освіти,
спеціальним закладам загальної середньої
освіти для осіб з особливими освітніми
потребами

Про переліки навчальної літератури та
навчальних програм, рекомендованих
Міністерством освіти і науки України
для використання в освітньому процесі
закладів освіти у 2021/2022 навчальному році

З метою упорядкування літератури, що рекомендується для використання в закладах освіти, Міністерство освіти і науки України надає переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році:

• у закладах дошкільної освіти;
• у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
• у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
• у закладах загальної середньої освіти, де є класи (групи) з навчанням мовами національних меншин;
• у закладах загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами.

Ознайомитися із зазначеними переліками з можна за вказаними покликаннями.

За результатами розгляду відповідних предметних (галузевих) експертних комісій переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти, постійно доповнюватимуться новими назвами, оновлюватимуться з урахуванням терміну дії грифів, наданих навчальній літературі та навчальним програмам Міністерством освіти і науки України, та будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.

Заступник Міністра                                   Віра Рогова

Онлайн-курс «30 кроків до Нової української школи: навчаємо громадянина»

 Вчителям та усім небайдужим, хто дбає про розбудову сильної шкільної громади, пропонують пройти цикл онлайн-курсів «30 кроків до Нової української школи: навчаємо громадянина».

Завдяки цьому циклу онлайн-курсів учителі, директори шкіл та їхні заступники, представники громад, учні й батьки зможуть знайти спільні точки дотику для практичної реалізації концепції НУШ з акцентом на розвиток громадянських компетентностей учнів, розбудову якісного, безпечного і комфортного освітнього середовища.

Цикл містить чотири курси, які розміщені на платформі Prometheus і доступні для вільного проходження:

• «Стартуємо до успішної школи»;
• «Секрети успішних директора та директорки школи»;
• «Успішне вчителювання — прості рецепти на щодень»;
• «Школа та громада для дитини».

До навчальної програми курсів включено теми розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти та створення безпечного шкільного середовища.

Також слухачі курсів дізнаються про зміни у педагогічній діяльності відповідно до критеріїв оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (зокрема щодо компетентнісного навчання та формувального оцінювання).

Успішне проходження курсів зараховується як підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Джерело:https://www.schoollife.org.ua/onlajn-kurs-30-krokiv-do-novoyi-ukrayinskoyi-shkoly-navchayemo-gromadyanyna/

 

Методичні рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти

Перейти до Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти 

Як створити недискримінаційне середовище у школі: покрокова інструкція для директора

Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей — такі ж важливі завдання директора школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.

Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.

Що таке дискримінація та як її виявити?

Дискримінація — це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, в математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.

Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.

Поруч із дискримінацією завжди “ходять” упередження — хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі — як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.

При визначенні, чи належним чином забезпечуються в школі права дітей, потрібно переконатись, що всі групи дітей — різної статі, національності, стану здоров’я тощо, мають рівні права і можливості. Не менш важливо перевірити, чи відсутнє упереджене або дискримінаційне ставлення як до окремих дітей, так і груп дітей, об’єднаних певною ознакою. Особливу увагу у виявленні ознак дискримінації чи упереджень варто звернути, якщо у школі є діти та сім’ї-представники національних чи релігійних меншин, діти з особливими освітніми потребами, представники різних етнічностей та культур.

Перешкоди у забезпеченні недискримінаційного середовища у школі:

• Соціальні — стереотипи і упередження, відсутність даних або недостатня кількість даних про реальні потреби різних груп людей за статтю, віком, майновим становищем тощо. Читати далі...

 

ЗАТВЕРДЖЕНО МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ

Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Відповідний наказ і текст рекомендацій оприлюднено на сайті МОН.

Методичні рекомендації окреслюють підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Рекомендації також містять Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та  визначати рівень результату навчання.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

• формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
• підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

1. формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
2. визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
3. формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
4. створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
5. коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

ЯК СТВОРИТИ НЕДИСКРИМІНАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У ШКОЛІ – РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ДИРЕКТОРА

 

ЯК СТВОРИТИ НЕДИСКРИМІНАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У ШКОЛІ – РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ДИРЕКТОРА

Виявлення, запобігання та подолання дискримінації у закладі загальної середньої освіти, протидія булінгу й упередженням. Про ці та інші кроки для створення недискримінаційного середовища у школі йдеться в порадах для директорів від Державної служби якості освіти та проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).

Кабінет Міністрів затвердив план заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл.

 Кабінет Міністрів затвердив план заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл.

Ухвалений план заходів створить умови для забезпечення права на освіту та формування безпечного освітнього середовища у період збройного конфлікту на сході України.

План заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл передбачає: 

• створення системи моніторингу нападів на заклади освіти;
• забезпечення захисту закладів освіти від нападів та їх відновлення у разі пошкодження;
• забезпечення безперервності навчання;
• впровадження в освітню політику чутливих до конфлікту інструментів;
• забезпечення системності підходів до захисту освіти в умовах збройного конфлікту;
• забезпечення інформаційної підтримки впровадження положень Декларації.